Сучасна ситуація на ринку енергоресурсів дає чітке розуміння того, що енергоефективність – це не просто «модний» тренд розвитку в розвинених країнах світу, а нагальна потреба, яка діє змогу оптимізувати видатки бюджетів усіх рівнів: від сімейного – до державного.
Ринкові підходи до ціноутворення на газ та електроенергію сьогодні найбільш болюче б’ють саме по бюджетах громад – сіл, селищ та міст. І допоки населення ще має можливість оплачувати рахунки за комунальні послуги по нехай і високих, але все ж нижчих за ринкові тарифах, очільники громад вже сьогодні поставлені в реалії необхідності оплати за той же газ по тарифу понад 26 гривень за кубометр.
Що робити у цій ситуації? Як вберегти свій бюджет від того, щоб більшість його наповнення не з’їли захмарні видатки на енергоресурси? Відповідь проста – негайно діяти!
Якщо говорити про міста, то найкращі результати зараз спостерігаються там, де громади зрозуміли що «дешевої енергії більше не буде» багато років тому. Результати енергоефективності стають очевидними через 5 чи навіть 10 років, і тому потрібно дивитися наперед, ухвалювати стратегії розвитку і ставитися до їх втілення серйозно.
Стратегія розвитку міста на 10 чи 20 років наперед – ключова передумова успіху. Тенденція доволі проста – енергоносії стають все дорожчими, тож треба використовувати їх максимально ефективно. Які завдання собі ставити? Традиційно політики дивляться лише на період до наступних виборів, але ті мери та міські ради які дивилися на проблему з тривалої перспективи виграють сьогодні.
Програми енергоефективності (як і будь-які енергетичні проекти) – дуже тривалі в часі. Саме тому повноцінна стратегія, яка неухильно виконується – обов’язкова для кожної сучасної територіальної громади.
Не можна просто «утеплюватися» чи замінювати котли без плану. І взагалі, заощадити можна тільки те, що можна виміряти. У кожній громаді найперше потрібно створити чітку систему відстеження витрат енергії, яка працює завдяки мотивованим людям на місцях. Коли завгоспи чи директори справді відповідають за ефективність установ – вони зможуть економити 10-15% коштів навіть без додаткових інвестицій, що конвертується в сотні тисяч заощаджених бюджетних гривень.
Енергетичний менеджмент – найперший крок, який потрібно зробити громаді, коли вона починає роботу у сфері енергоефективності. Без розуміння того, скільки ми споживаємо ми не можемо зрозуміти де у нас протягом місяця відбулися певні втрати, викликані суб’єктивними чинниками. При цьому йдеться про аналіз в щоденному режимі, для чого на сьогодні на ринку наявні відповідні програмні продукти, здатні автоматизувати процес та здійснювати якісне опрацювання даних.
Енергоменеджерами на найнижчому рівні традиційно є працівники кожної бюджетної установи. Це, як правило завгоспи. Очолює піраміду енергоменеджер громади, який веде електронну базу даних і кожного дня до нього стікається інформація про споживання, яку він аналізує та за потреби вживає коригуючі дії.
У перспективі, з часом, саме енергоменеджери стають двигунами змін у своїх громадах, адже це люди які досконало знають усі проблемні місця кожної будівлі, здатні якісно поставити технічне завдання при плануванні заходів.
А деякі з них навіть стають «збирачами ресурсів» для свого села, селища чи міста, адже починають успішно залучати кошти грантів та міжнародних програм у проекти енергомодернізації.
Досвід показує, що в громадах де енергетичний менеджмент працює на ділі, а не на папері, відбуваються дуже позитивні процеси: реалізовуються численні проекти з підвищення енергоефективності в бюджетних будівлях, діють програми підтримки енергомодернізації житлового фонду тощо.
Почати рух в напрямку розбудови власної політики енергоефективності навіть для громад новачків – ніколи не пізно. Наявність великої кількості успішних кейсів та досвідчених консультантів допоможуть у швидкому часі кожній зацікавленій громаді пройти перший етап і надалі рухатися до власної енергетичної безпеки.
Володимир Смолій – експерт в розбудові муніципальних політик сталого енергетичного розвитку енергоcервісної компанії Adamson.
